Українська ікона

Коли дивлюся на полиці з книгами, до деяких рука просто тягнеться, щоби відкрити, погортати, зануритися у зміст.

І мені пощастило торкнутися неймовірної  книги про Український іконопис 12-19 ст. з колекції Національного художнього музею України.

Ось такою є українська ікона словами генерального директора музею Анатолія Мельника:

"Українська ікона - унікальне явище в контексті не тільки загальнонаціональної культури, а й світової. Беручи свої витоки від візантійського мистецтва й зазнаючи в подальшому певних західноєвропейських впливів, українська   ікона викристалізувала власний, особливий стиль, де образ вгадується завдяки характерному "Українському походженню". "

Це перше видання з трьох. І показує воно, яка ж багата українська культура і як нас  щедро обдаровано справжніми Скарбами. Й одним з таких є колекція ікон Національного художнього музею України.

Не всі можуть  побачити  її  наживо.  Тому ця книга для тих, хто такої можливості не має.

Дивує, як образи збереглися крізь століття. Ікони не змогли понівечити ані час, ні  репресії тоталітарних режимів, коли у 20-30 роках церкви та монастирі закривали. Та не усі шедеври вдалося врятувати.

".. під час окупації Києва гітлерівськими військами потерпіли всі музеї міста, зокрема найбагатша колекція ікон Музею-заповідника Києво-Печерської Лаври. Доля вивезених до Німеччини скарбів і досі не з'ясована. Наш музей також втратив частину свого іконописного зібрання. "

У колекції НХМУ - 146 ікон. Ці шедеври українського сакрального живопису дбайливо збирали з різних куточків України. Зокрема з храму, що знаходився у передмісті Калуша на Івано-Франківщині, з Березнянського іконостаса Чернігівщини, з Успенського собору Києво-Печерської Лаври.

На жаль, не всі назви храмів, де було знайдено ікони,  збереглися. Однак у кінці книги можна знайти інформацію про проходження образів, які знайшли у експедиціях.

Першою на сторінках книги бачимо старовинну ікону  Святого Георгія Переможця. Датовану 12-тим століттям. Вона походить з міста Балаклава в Криму. Та у 1778 році ікону вивезли  до Маріуполя. Зберігалася вона у Маріупольському історико-краєзнавчому музеї. І у 1965 році її передали до Національного художнього музею України.

Більше історичних фактів  читайте вже на сторінках книги.

Тішить, що, хоча б гортаючи це видання, можна побачити наші українські шедеври, доторкнутися до нашої історії, відчути таємничий Незримий Вимір, з яким єднають людей ікони, стаючи певним містком, що сполучає видимий та невидимий світи.

Особливість ікон можна відчути навіть споглядаючи фотографії - ілюстрації книги. Тож можна не просто читати чи гортати її, а попросити у Святих поради, допомоги і подякувати за їхню участь у нашому житті. І просто познайомитись з нашим українським сакральним мистецтвом.

Українці мають знати, яке ж у нас древнє коріння і багата культурна спадщина!