Сьогодні відвідали виставку у
галереї мистецтв. Познайомилися з творчістю без перебільшення видатного
волинського художника Олександра Байдукова. Родом митець із села Троїцьке
Запорізької області та майже 60 років він творив тут. Тому вважаємо митця своїм,
рідним нам.
>Одна поїздка змінила його життя
назавжди. Художник зійшов з потягу на Волині. І з першого погляду закохався, у
неймовірну природу нашого краю. З тих пір на полотнах Олександра Байдукова
з'явилося чимало мальовничих волинських краєвидів.
10 липня минуло 100 років з
дня народження Олександра Байдукова.
Саме з цієї нагоди його донька Світлана, теж художниця, організувала виставку у
Луцьку.
На ній є його остання робота.
Недописана... І її уже придбали у приватну колекцію.
Роботи Олександра Байдукова
вражають живістю пейзажів, насиченістю кольорів, своєю глибиною та
масштабністю.
Картини митець писав на
природі, а дошліфовував уже в майстерні. Ще любив творити на своїй дачі у селі
Веснянка.
Найбільшу частину його
творчості займали дуби. Любив їх. Саме з природи черпав сили й натхнення.
Споглядаючи полотна Олександра
Байдукова, ніби опиняєшся серед лісу. Здається, що ось - ось почується спів
пташок, шум листя, втягнеться ніздрями аромат запашної хвої, підігрітої сонцем.
Олександр Байдуков закінчив 9
класів середньої школи на Запоріжжі. Потім пішов здобувати мистецький фах
у Дніпропетровський художній технікум.
Служив в армії.
Трудовий шлях почав на Волині у
24 роки. Працював секретарем виконкому
Маневицької селищної ради. Пізніше
було кілька місць роботи уже за фахом художника: у Ківерцівському ліспромкомбінаті, в Олицькій райспоживспілці,
Мелітопольському консервному заводі і у Волинському обласному товаристві
художників. А на заслужений відпочинок Олександр Байдуков пішов з Волинських
художньо-виробничих майстерень при Художньому фонді УРСР.
Отримав звання Заслуженого
художника, а пізніше і Народного художника України. Входив до Національної
Спілки Художників України.
За життя мав 22 персональні
виставки. Його картини зберігаються у музеях: Канади, Австрії, Німеччини,
Києва, Острога, Луцька і навіть в окупованому Мелітополі.
Земний шлях Олександра
Байдукова закінчився 28 листопада 2005 року.
Його іменем назвали вулицю у
Луцьку. Тішить, що так вшанували пам'ять видатного волинянина, який усе своє
життя з любов'ю зображав на своїх полотнах нашу рідну Волинь.
Немає коментарів:
Дописати коментар