понеділок, 5 липня 2021 р.

Калейдоскоп новинок літератури від Українського інституту книги

Томас І.

Фріда Кало / І. Томас ; проіл. М. Мадріз ; з англ. пер. Т. Т. Щадило. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2020. - 63 с. : іл. - (Маленькі історії Великих людей).

Чому Фріду Кало вважають іконою стилю? Після нещасного випадку Фріда багато років була прикутою до ліжка, постійно хворіла та відчувала страшенний біль. Але вона занадто любила життя, щоб зневіритися чи здатися. Фріда Кало дивувала своєю яскравою зовнішністю, сміливими поглядами, вирізнялася стилем, захоплювалася фотографією та малювала дивовижні картини. «Щаслива, бо жива і можу малювати», – раз за разом повторювала талановита і свободолюбива мексиканська художниця Фріда Кало, яку люблять і наслідують у цілому світі до нині.


Прибєга Л.

Дерев’яні церкви України / Л. Прибєга. - Київ : Мистецтво, 2020. - 192 с. : іл.

Видання присвячене унікальному явищу народної культури України – архітектурній творчості у будівництві дерев’яних церков. У стислій і доступній формі автор розкриває типологічні, конструктивно-технічні та мистецькі особливості традиційних дерев’яних храмів, висвітлює їх духовний зміст. На конкретних пам’ятках, що збереглися до наших днів, продемонстровано різнобарв’я творчих здобутків будівничих у зведенні храмових споруд в різних регіонах України. Кожна представлена у виданні пам’ятка супроводжується коротким історичним нарисом та архітектурно-мистецькою характеристикою. Оцінюючи значущість традиційних дерев’яних церков в історії української культури, автор звертає увагу сучасників на потребу в належній охороні та реставрації реліктових споруд, збереження їх для майбутніх поколінь як об’єктів пізнання минувшини й підґрунтя розвитку національної культури.



Історія традиційних українських прикрас = History of traditional ukrainian adornments / [Врочинська Г. В., Стельмащук Г. Г.]. - Київ : Балтія-Друк, 2020. - 180 с. : іл.

Відомі етнографи зі Львова, академік НАН України Галина Стельмащук і старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Ганна Врочинська, розповідають про те, як з розвитком технологій розвивались і змінювались принципи виготовлення традиційних прикрас українців, які мали не тільки художньо-естетичний сенс, але і зберігали своєрідний культурний код нації. Цікаво, що прикрасами користувались не тільки переважно жінки, але й для чоловіків здавна існували власні традиції і системи визначених символів для позначення за допомогою прикрас в одязі, головних уборах, зброї тощо їхнього місця і становища в суспільстві.


Коляда І.

Казимир Малевич / І. Коляда. - Харків : Фоліо, 2018. - 121 с. - (Знамениті українці).

Відомий художник і теоретик живопису, по праву і за походженням – художник української землі, приналежністю до якої він пишався, і саме від неї взяв увесь свій талант і самобутність. Один із лідерів авангардистської течії початку ХХ століття, засновник і гуру супрематизму, він був співзвучний часові, своїми роботами кидаючи виклик старому, замість віджилого пропонуючи нове, комбінуючи сміливу яскравість контрастних фарб і просту геометрію форм свого «абстрактного» бачення навколишнього світу. Феномен Казимира Малевича у тому, що його інтуїтивні мистецькі пошуки та теоретичні узагальнення стали тим всепланетарним пророцтвом, яке визначає інтелектуальні творчі здобутки й наукові відкриття XXI ст...


Коляда І.

Соломія Крушельницька / І. Коляда. - Харків : Фоліо, 2020. - 121 с. - (Знамениті українці).

Соломія Крушельницька (1872–1952 р.) – видатна українка, яка прославилася на весь світ завдяки своєму оперному співу, адже її сопрано справляло гіпнотичний ефект на слухачів. Народившись у селі Білявинці на Тернопільщині, вона вже за п’ять років після початку виступів домоглася загального визнання власного таланту і ще за життя отримала титул найвидатнішої співачки світу, звання вагнерівської примадонни ХХ століття». Співати на одній сцені з уродженкою маленького українського села вважали за велику честь імениті тогочасні виконавці. І хоча талановита українка володіла вісьмома мовами, багато подорожувала, але українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину.

середа, 19 травня 2021 р.

Українська вишивка, колорит книг у відділі культури та мистецтва


Кисіль Г.

Українська вишивка : рушники, сорочки, орнаментал.-декор. та темат. композиції, шрифти / Г. Кисіль. - Гадяч : Гадяч, 2016. - 208 с. : іл.

Автор альбому Григорій Кисіль, викладач Гадяцького училища культури ім. І.П. Котляревського, представляє вишиті хрестиком українські орнаменти, шрифти, тематичні композиції.

Рік за роком у кожну вільну годину, а ще частіше у нічний час, він сідає за робочий стіл, щоб зайнятися найулюбленішою справою - створенням художніх розробок для вишивання. Робота ювелірна. Вона не приносить грошей (швидше навпаки). Вона приносить творче задоволення. І ось назбиралося робіт так багато, що вистачить на три-чотири тематичні альбоми: орнаменти, ікони, релігійні композиції, портрети видатних людей України.

 

Чумарна М. І.

Вишивання долі : символіка і техніка шитва / М. І. Чумарна. - Львів : Апріорі, 2015. - 88 с. : іл.

Вишивання долі  це розвідка про потаємні коди української  орнаментальної символіки, яка поглиблює тему космічного буття людини в  потоках світлоносних енергій матеріального світу, частково розкриту  Марією Чумарною у книзі Код української вишивки . Вона в новому ракурсі  розкриває можливості впливу людини на долю, на здоров'я власного тіла,  благополуччя сім'ї і роду через повернення до джерел духовного знання  наших предків. Особливістю нової книжки є те, що вона наближена до  потреб тих, хто практично займається відновленням зразків стародавньої  вишивки, хто шукає нових старих ідей у створенні власного одягу.

 

Марусик Н.

Буковинське вишиття і ткацтво. Знаки-символи : [кн.-альбом] / Н. Марусик. - Київ ; Чернівці : Майстер книг, 2011. - 80 с. : іл.

Це видання є спробою автора привернути увагу майстрів, дослідників та шанувальників народного мистецтва до глибокої символічної мови орнаментів, які передавалися від покоління до покоління нашими предками.

Книга багато ілюстрована фрагментами зразків буковинської вишивки і ткацтва кінця XIX - XX століть. Видання стане у нагоді сучасним майстрам для відродження символічності та обереговості їхніх творів.

 

Чумарна М.

Тайнопис вишивки / М. Чумарна. - 3-є вид., допов. - Львів : Апріорі, 2018. - 96 с.

Книга, в якій автор розмірковує про взаємодію людини з долею через свідоме входження у потік божественних енергій, що творять опікунче коло над земним життям людини.

Старовинні українські узори для вишивання хрестом. Магія візерунка / [голов. ред. С. С. Скляр]. - Харків : Кн. клуб "Клуб сімейн. дозвілля", 2016. - 144 с. : іл.

З давніх-давен вишивка на одязі була оберегом, що відводила біду й привертала щастя. Разом із цією книгою кожна майстриня зможе вишити узори на сорочках, рушниках, дитячому одязі. Тут наводяться кольорові схеми та яскраві фотографії традиційних узорів різних регіонів України з поясненнями значення символів. Дізнайтеся, що символізують вишита калина, мак, ружі, листя хмелю, пави, сонце, зірки тощо. Також  знайдете викрійки як сучасного вишитого одягу, так і традиційної вишиванки.

Свйонтек І.

Гуцульські вишивки Карпат. Мистецтво геометричного орнаменту і колориту : навч. посіб. Альбом 5, кн. 2 : Космацькі вишивки Косівщини «Довбушеві взори» / І. Свйонтек. - Львів : Апріорі, 2016. - 264 с. : іл., табл., фот. - (Серія «Вишивки Карпат»).

Альбом «Гуцульські вишивка Карпат. Мистецтво геометричного орнаменту і колориту» – 4-й альбом із серії «Вишивки Карпат». У ньому подано низинкові вишивки кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., частина яких побутувала впродовж ХХ і на початку ХХІ ст. В альбом входять 86 таблиць та 231 фотоілюстрація. Альбом складається з двох частин – загальної та спеціальної. До загальної частини входить географічна довідка про Гуцульщину, опис вишивок Гуцульщини та фотографії типажів гуцулів першої половини ХХ ст. у традиційному одязі.

Косміна О.

Українське народне вбрання / О. Косміна. - Київ : Балтія-Друк, 2006. - 64 с. : іл. - Текст: укр., рос., англ.

Скільки років людству, стільки і одягу, нехай навіть його історія і починалася з повязки на стегнах. Одяг багато в чому показує побут народу, його історію, що з плином часу відображалося в національних візерунках, деталях і аксесуарах. Український національний костюм дивно красивий і незвичайний, в якому кожна деталь має своє історичне значення. У різних регіонах України костюм міг відрізнятися  досить істотно.

Красива книга «Українське народне вбрання» розповідає про історію національного одягу українців рубежі 19-20 століть різних територіальних областей.

середа, 7 квітня 2021 р.

Дегустація новинок літератури у відділ культури та мистецтва від Українського інституту книги

 




Коляда І.

    Квітка Цісик / І. Коляда, Ю. Коляда, П. Юрчишин. - Харків : Фоліо, 2019. - 121 с. - (Знамениті українці).

      Чарівною квіткою України, «легендою за океаном» називають представницю української діаспори Квітку Цісик, незабутній голос якої пронизує до глибин душі, недарма ж бо весь американський шоу-бізнес захоп­лювався її неповторною манерою, адже з нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г’юстон та інші світові зірки. Дивна, багато в чому трагічна доля випала маленькій симпатичній жінці, яку в 1998 році назвали найбільш упізнаваним голосом США: завдав болю ранній розрив із Батьківщиною, який Квітослава гоїла українськими піснями, а невиліковна хвороба привела за собою ранню смерть. Однак мрія усього життя чудової квітки, яка могла би стати окрасою будь-якої сцени, все-таки здійснилася. Далекий голос України досі лунає між нас і продовжує зігрівати серця та душі людей на всій планеті.











Коляда І.

    Микола Лисенко / І. Коляда, Ю. Коляда, С. Вергун. - Харків : Фоліо, 2019. - 125 с. : іл. - (Знамениті українці).

      Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор Микола Лисенко (1842—1912) здобув блискучу освіту — закінчив природознавчий факультет Київського  університету, потім захистив кандидатську дисертацію з біології, і йому пророкували блискучу кар'єру вченого. Але він обрав собі інший шлях, пов'язавши своє життя з музикою. Після навчання в Лейпцизькій консерваторії (клас фортепіано) Лисенко став піаністом-віртуозом. Він вчився у Римського-Корсакова в Петербурзькій консерваторії, однак усе своє життя присвятив  пропагуванню саме  української музики.



Бордмен А.

    Ілюстрована історія кіно / А. Бордмен ; з англ пер. К. Міхаліцина. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. - 109 с. : іл.

      Історія кіновиробництва — це, насамперед, історія видатних технічних інновацій та майстерності. Пориньте у цю захопливу книжку з вишуканими ілюстраціями Адама Оллсача Бордмена, і ви дізнаєтеся буквально про все — від того, як змінювалася стилістика костюмів та декорацій, до того, як удосконалювалися будова і функції самої кінокамери.

 

 

Найден О. С.

    Українська народна лялька / О. С. Найден. - [2-ге вид.]. - Київ : Стилос, 2020. - 240 с. : іл.

       У книжці використано здобутки сучасної археології, історії, фольклористики, етнології, культурології, та філософії з метою якомога повнішого розкриття образу української народної ляльки, висвітлення її семантичних прообразів та історичних прототипів, визначення її місця і ролі в українській іграшковій культурі. Ця книга - перше в Україні подібне дослідження.

  

Расіна З.

    Українське народне вбрання / З. Васіна. - Київ : Мистецтво, 2020. - 71 с. : іл.

У книзі в яскравих образах відома українська художниця й дослідниця Зінаїда Васіна відтворила автентику українського вбрання представників всіх верств населення, виявила характерні особливості крою костюмів, їх оздоблення й декорування. Акцентуючи увагу на розмаїтті, красі та практичності одягу, яке увібрало в себе багатотисячолітні тенденції культури пращурів, авторка підкреслює унікальність феномену духовної й матеріальної спадщини на теренах України.

Книга стане для читача, перш  за все для підростаючого покоління, невичерпним джерелом пізнання глибини й краси української культури.


понеділок, 22 лютого 2021 р.

Нові надходження у відділ культури та мистецтва від Українського інституту книги

Тримбач С. В.

Кіно народжене Україною : іл. історія : [альбом антол. укр. кіно] / С. В. Тримбач. - Київ : Саміт-книга, 2019. - 384 с. : іл.

Ця книга - не лише про кіностудію імені О. Довженко, вона про все українське кіно. Ювілей кіностудії став приводом оприлюднити матеріали, появи яких давно чекала Україна. Ці матеріали охоплюють період від становлення українського кіно на межі XIX-XX ст. (а починалося воно не в Києві, а в Одесі) до сучасної доби, коли відбувається справжнє відродження і оновлення кінематографу України.

Горбачов Д.

    Лицарі голодного Ренесансу / Д. Горбачов ; упоряд. О. Сінченко. - Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2020. - 376 с.

Явище «український авангард» вперше прозвучало на Заході у 1973 році на лондонській виставці «Tatlin’s dream». Тоді  вперше були виставлені роботи світового рівня мало відомих авангардистів України Василя Єрмилова й Олександра Богомазова. Це змусило згадати й інших відомих на весь світ майстрів, за походженням, вихованням, самосвідомістю та національними традиціями пов’язаних із Києвом, Харковом, Львовом, Одесою. Окрім зазначених, у книжці один за одним зринають портрети «найвірнішого сина України» Давида Бурлюка; поляка, який мав себе за українця, Казимира Малевича; професора Київського художнього інституту і бандуриста Володимира Татліна; засновниці української школи конструктивістської сценографії Олександри Екстер; митців «Культур-Ліги»; феноменального скульптора Олександра Архипенка.

Доповнена розлогими культурологічними студіями й особистими спогадами автора, книжка покликана представити читачеві цілісну картину витоків і формування українського художнього авангарду. 

Карзан К.

Думай як Леонардо да Вінчі : [для дітей серед. шк. віку] / К. Карзан ; [пер. з італ. Л. М. Михайлова] ; іл. І. Фульгезу. - Харків : Ранок, 2020. - 96 с. : іл.

Леонардо да Вінчі – визнаний геній усіх часів. Він досяг успіху в науці, живописі, музиці і навіть кулінарії! Автори цієї книги дослідили біографію та рукописи Леонардо, щоб з’ясувати: як працював мозок майстра. Їхні спостереження супроводжують корисні поради та цікаві завдання, що допоможуть кожному навчитися думати, як флорентійський геній.

Сердюк М.

Волт Дісней / М. Сердюк. - Київ : ІРІО, 2020. - 112 с. : іл. - (Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей).

В книзі дуже детально описано дитинство Волта. Для мене навіть несподівано, що такого жорстокого батька він мав. При цьому його життєрадісність нікуди не зникла. Він все одно вірив в дива, не зламався, не залишив свою творчість. Інколи просто неможливо збагнути людську душу. Коли один  покинув свою мрію, інший йде до неї, не слухаючи навіть рідних батьків. І в кінці  отримує своє визнання.

Волт Дісней дуже любив малювати. Він знайшов товариша, який також любив малювати і у всьому підтримував Волта. Так вони і йшли по життю. Ідеї Волта завжди були живі і цікаві. Вкладав в своїх персонажів позитив і прагнув підняти настрій. Це передавалось всім глядачам. Мультики Волта Діснея знає увесь світ. Він легенда, і завоював  це звання своєю працею і талантом.

Б’єрк К.

Ліннея в саду художника : [для мол. та серед. шк. віку] / К. Б’єрк ; [пер. зі швед. Г. Кирпи]. - Харків : Крокус, 2019. - 50 с. : іл.

Героїня книги маленька дівчинка Ліннея разом зі своїм товаришем садівником Блюмквістом вирушає в дивовижну мандрівку – на батьківщину знаменитого Клода Моне. Побувавши в музеї художника, постоять на японському місточку і на власні очі побачать лілеї, що їх він так любив малювати, його сад, будинок. Познайомляться навіть із його правнуком!

Майже тридцятьма мовами світу перекладено цю книжку. Удостоєно Європейської премії за літератури для дітей та юнацтва , Німецької премії в галузі дитячої та юнацької літератури , Премії Прапора і Вимпела (Нідерланди, 1988). 1992 року у Швеції вийшов однойменний мультфільм, який мав неабиякий успіх.

понеділок, 15 лютого 2021 р.

«Знать от Бога і голос той, і ті слова…» до Дня народження С.С. Гулака-Артемовського, українського композитора, співака, драматичного артиста.

Семен Степанович Гулак-Артемовський народився 16 лютого 1813 року в містечку Городище на Київщині (тепер Черкаська область) в сім'ї священника. Закінчив Київське повітове духовне училище (1824-1830), Київську духовну семінарію (1835-1838). Співав у хорі київського вікарія у Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.

«Звідкіля це ти узявся? Де ти досі пропадав?..». Який українець не усміхнеться, почувши перші акорди знаменитого дуету Карася й Одарки із опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». 16 лютого  виповнюється 208 років від дня народження С.С.Гулака-Артемовського, українського співака, композитора, актора, драматурга. Якби композитор створив лише цю оперу, то й цього було б достатньо, аби обезсмертити своє ім’я в українській культурі.

Походив С.Гулак-Артемовський із старовинного козацького роду, який осів у містечку Городище на Черкащині. Там досі є куток, який зберіг тодішню назву Гулаківка. Саме там стояла хата священика Степана Петровича Гулака–Артемовського та його дружини Варвари Арсентіївни. Вони побралися, коли юнакові виповнилося 25 років, а його нареченій всього 15. У цій родині народилося дев’ятеро дітей, серед них і майбутній композитор. 

В 30-х роках минулого століття радянська влада знищила хату і розібрала Покровську церкву, де служили його прадід, дід, батько і дядько. Нині на цьому місці каплиця. Про сім’ю Гулаків-Артемовських нагадує лише криничка.З цього роду вийшов і «батько української байки» Петро Петрович Гулак–Артемовський, рідний дядько Семена і ректор Харківського університету, а також Микола Гулак, один із засновників Кирило–Мефодіївського братства, в яке входив і Тарас Шевченко. За переказами, один із Гулаків був відомим у Франції танцюристом.

Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос,  на який звернув увагу М.Глінка,  шукаючи виконавця для партії Руслана у своїй опері.

Навчався український співак у майстрів Франції та Італії, з величезним успіхом дебютував на сцені Флорентійського театру, слід зауважити, що він був першим басом, рівного його голосу не було і в Італії. А ще молодий  Семен заворожував публіку Флорентійської оперної сцени тим, що не тільки співав, а й входив у роль, що було ще не прийнятим у ті часи. Тому публіка була в захопленні від виступів сеньйора Артемовського, а російський цар Микола Павлович, який перебував тоді у Флоренції, подарував Семену діамантовий перстень.

Але італійський період зробив і чорний відбиток у житті співака. За умовами контракту, Семен змушений був виступати, коли мав хворе горло. Можливо, саме це в подальшому і стало причиною ранньої втрати голосу (на 47-му році життя перші ознаки).

Понад чверть віку чарівний голос співака звучав на оперних сценах Італії, імператорських опер в Петербурзі і Москві, виконавши понад 50 партій, переважно в операх італійських композиторів.

Гулак-Артемовський був цікавою і різнобічно обдарованою особистістю. «Він людина енциклопедичних знань, ренесансного характеру, тому що він був і фітотерапевтом, психотерапевтом, прекрасним інженером, конструктором, соціологом, істориком», зазначив режисер Сергій Проскурня, відкривши несподіваний ракурс життя Семена Гулака-Артемовського, вивчаючи біографію Тараса Шевченка.

У нього не тільки був рідкісної краси і сили голос (бас-баритон) і композиторський талант, але й пристрасть до малювання. Як художник, Гулак-Артемовський створював мініатюрні портрети на слоновій кості. На жаль, жоден художній доробок митця не зберігся.

Відомо, що протягом досить тривалого періоду життя, композитор захоплювався нетрадиційними методами медицини, мав офіційний дозвіл на лікування людей. За день Гулак-Артемовський міг приймати близько 30-40 пацієнтів, і робив це безкоштовно. «Це не мистецтво, а дар Божий, і я не маю права брати за нього винагороду».

Свого часу Гулаком-Артемовським укладено «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854), які залишаються й дотепер важливим документом в галузі географії, історії, статистики, економіки. А його інженерно-конструкторські розробки Петербурзького водогону й досі забезпечують жителів міста водою. 

Про високі моральні якості С.Гулака-Артемовського, його громадянську мужність свідчить той факт, що композитор, ризикуючи своїм становищем співака імператорського театру, знаходив можливість  підтримувати у засланні Тараса Шевченка і матеріально, і морально, не боячись переслідувань з боку царської влади. Йому ж присвятив свою пісню «Стоїть явір над водою» і вірогідно, що задум написати українську оперу виник під впливом поета. В листах із заслання Т.Шевченко називає С.Гулака-Артемовського «найблагороднішим із людей», «щирим, єдиним другом».

В історію музичного мистецтва Гулак-Артемовський увійшов як автор видатної української опери «Запорожець за Дунаєм». Всупереч тотальному винищенню   української культури, Гулак-Артемовський, який жив на той час у Москві, створив оперу з текстом українською «народною» мовою. Протягом 20 років були заборонені постановки твору. Згідно з однією із версій, композитора звинуватили у банальному плагіаті, порівнявши твір з оперою «Викрадення із сералю» В.Моцарта. 

Саме в рамках «Запорожця за Дунаєм» вперше українські народні пісні прозвучали зі знаменитих світових оперних сцен. Арії та дуети з цієї комічної опери досі популярні у виконавців, і в ХХІ столітті вона входить до репертуару багатьох театрів. За більш ніж 150-літню сценічну історію «Запорожця за Дунаем» виконавцями головних партій, крім самого автора, були М. Кропивницький, М. Заньковецька, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинський, З. Гайдай, І. Козловський. Мелодичне багатство, національна характерність образів, гумор забезпечили опері тривале сценічне життя.

Семен Гулак-Артемовський не раз приїздив до України, надихаючись українською мовою, яку ніколи не забував, та культурою, що наснажувала його самобутню творчість. Завдяки старанням композитора вдалося зберегти і донести до вдячних сучасників багато творів української народної творчості. Захоплювався майстер музичного жанру збором і подальшою систематизацією пісенного фольклору. Заслугою композитора, зокрема, є те, що вдалося вберегти від забуття пісню “Ой на горі та й женці жнуть”

15 лютого 2013 Національний банк України випустив срібну ювілейну монету присвячену 200-річчю від дня народження Семена Гулака-Артемовського.

Помер 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьковському кладовищі.



 

четвер, 11 лютого 2021 р.

Франсуа Лєжон з любов’ю та гумором (до дня народження Жана Еффеля, французького художника-карикатуриста)

12 лютого народився Жан Еффель. Справжнє ім'я – Франсуа Лєжон  – французький художник-карикатурист.

Франсуа Лєжон народився у 1908 році в сім'ї комерсанта. Він отримав різнобічну освіту, вивчав мови, філософію, музику, малював. Батько мріяв бачити сина своїм наступником. Однак юнака зовсім не цікавила комерція. Посварившись з родиною, він їде з дому з твердим наміром зайнятися драматургією. Лєжон пише п'єсу, пробує свої сили в області живопису.

Несподіваний успіх приносять йому карикатури для газет, з якими він починає співпрацювати з 1933 року. Тоді він і став підписувати свої твори псевдонімом Жан Еффель. Найвагоміший твір – збірка «Створення світу» на теми Старого Завіту, за мотивами якого Ісидор Шток написав п'єсу «Божественна комедія».

Про знаменитого карикатуриста та подивитись його відомі комікси можна почитати в відділі культури та мистецтв.