СВЯТО ТРІЙЦІ : НАРОДНІ ПОВІР’Я, ТРАДИЦІЇ

Це свято дуже давнє. Його коріння виходить з часів Євангелії. Саме в цей день на апостолів, послідовників Ісуса Христа, зійшов Святий Дух, який символізує триєдиність Бога. З цього дня Бог послав апостолам дар розмовляти різними мовами. І саме цей день вважається Днем народження Церкви. Християнські та древньоязичницькі традиції святкування Трійці тісно переплетені між собою й співіснують до сьогоднішнього дня.

Протягом сотень років таке велике церковне свято, як Трійця, обростало прикметами. Їх складали люди, які пильно спостерігали за рослинами, погодою, поведінкою птахів і тварин. Людині також відведена не остання роль в прикметах.

Щоб негаразди, хвороби та всілякі неохайності не притягувалися у життя, люди подавали щедру милостиню, надавали будь-яку допомогу тим, хто її потребував. Скатертину, якою застеляли святковий стіл в Трійцю, не прали, а дбайливо зберігали і нікому не показували. Це безпосередньо стосувалося долі неодружених і незаміжніх членів сім'ї. Люди вірили, що така скатертина здатна залучити в будинок багатих кандидатів у наречені для дочки, а також гарних і працьовитих кандидаток у дружини для сина. Якщо в П'ятидесятницю мрячить дрібний дощик, після якого встановлювалася сонячна погода, значить, в цьому сезоні можна очікувати дуже багатого врожаю. Особливо це стосувалося зернових культур, лісових ягід і грибів.

Всі рослини в Духів день були наділені магічними властивостями. З допомогою настоїв і відварів, приготованих з рослин, люди виліковувалися від багатьох недуг. Також з рослин (як правило, з квітів) виготовляли потужні талісмани і обереги для всіх членів сім'ї. Попередньо рослини висушувались і окуривались певними травами (багно, мелісою, березовими бруньками, чебрецем, матіолою, кропивою).

У Зелену неділю не можна зводити або ремонтувати будь-яку огорожу (паркан). Вважалося, що така робота принесе людині і всім його домочадцям хвороби і неприємності. В Трійцю заборонено займатися будь-якою роботою, крім приготування їжі, в тому числі для домашньої худоби.

У духів день не рекомендується купатися в річці. Це пов'язано з повір'ями про русалок і водяних, які виходять на берег, гойдаються на гілках, заманюючи молодих людей у воду. Відомо чимало випадків, коли хлопці (рідше дівчата), що купалися у водоймі, безслідно зникали. Після цього їх ніхто ніколи не бачив.

На зорі виносили свіжу випічку на поля і городи. Господині кришили булочки, печиво, коржі на землю. Таким чином, вони задобрювали духів покійних родичів. А предки, в свою чергу, апелювали до матінки-природи, яка давала людям хороший урожай.

Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я та краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і привабливість.

Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову – вважалося що родина буде дружною, щасливою та міцною.

За народними повір’ями, одразу за Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими здебільшого захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок – і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або кружляє, то й життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей – вийти заміж їй в далеких краях.

В Трійцю дівчата ворожили ще й на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще бути в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.

Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали 2 яйця, знесених куркою в четвер, вони символізували подружню пару. Смажачи блюдо на круглій пательні, господиня проказувала над нею молитву.

ФІЛЬМИ

1.          Свято Трійці: які існували народні традиції. [Електронний ресурс] // You Tube. – Дата публікації: 24.05.2018. – Мультимедійні дані (1 хв. 24 сек.). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=s-MGPWCC1ZQ, вільний (дата перегляду 2.06.2020). – Назва з екрана.

2.          Трійця. Народні Традиції, про які Ми не Знали - Ранок – Інтер.[Електронний ресурс] // You Tube. – Дата публікації: 21.06. 2013. – Мультимедійні дані (2 хв. 15 сек.). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=yFVASK9XXbM, вільний (дата перегляду 2.06.2020). – Назва з екрана

ЛІТЕРАТУРА

Подано огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку різноманітних сфер матеріальної та духовної культури її населення, містяться відомості про українську діаспору та її культурні надбання.

У представленому виданні висвітлено родинний та громадський побут українського народу, звичаї, які здавна супроводжували його від колиски до домовини: родини, хрестини, виховання дітей, молодіжні вечорниці та досвітки, весільні обряди, ярмаркування тощо. Показано деякі регіональні особливості народних обрядів, подано пісні, пов’язані з побутом, працею і відпочинком українців. Вміщено відомості про народне будівництво.

Представлене видання є українознавчою енциклопедією, в якій розглядається сутність та витоки українських традицій, вірувань, звичаїв, досліджується їх формування та розвиток. Описуються основні релігійні та народні свята, подається землеробський календар. Окрема увага приділяється побуту (житлу, одягу), особливостям родинної обрядовості.

Світ українських традицій нескінчен­но багатий. Століттями складалася гармо­нійна система обрядів та вірувань, які на сучасному історичному етапі знову набу­вають популярності. Книжка розповідає про народні традиції, обряди і свята. Матеріали з української міфології та історії культури не залишать байдужим жодного читача. Безліч цікавих фактів, захоплива манера розповіді роблять видання справжнім подарунком для всіх шанувальників української культури.