Мерілін Монро: життя найсексуальнішої жінки ХХ століття.

 

В руці вона тримала слухавку, а поруч лежала порожня пляшка з-під снодійного: в ніч на 5 серпня 1962 року в місті Брентвуд, штат Каліфорнія, обірвалося життя 36-річної Мерілін Монро. Хоча вона померла майже 58 років тому, її образ досі залишається одним із найбільш упізнаваних в світі.

Акторка з'явилася на світ 1 червня 1926 року в Лос-Анджелесі під ім'ям Норма Джин Мортенсон. Під час хрещення її мати - кіномонтажниця Гледіс Перл Бейкер наполягла на тому, аби доньці дали прізвище її першого чоловіка - Бейкер. Хто ж насправді був батьком Норми, невідомо. На той час, як Гледіс розійшлася з норвезьким емігрантом Мартіном Едвардом Мортенсоном, у неї було кілька коханців. Сама Мерілін стверджувала, що в дитинстві мати їй показувала фотографію комівояжера Чарльза Стенлі Гиффорда і говорила, що її справжнім батьком був він.

Мати Норми мала проблеми з психікою і часто потрапляла до лікарні, тому дівчинці доводилося жити в притулках. Норму намагалися удочерити 11 разів, але вона завжди була повернута в дитячий будинок.

У дитинстві дівчинка не могла вимовити без запинки і двох слів. Вона виправляла свій недолік три роки. Під гуркіт каструль, розмови в сусідніх кімнатах вона голосно читала сторінки тексту, намагаючись перекричати шум. Іноді "шумовий фон" створювала вода у ванній, яку перекривали пісні і повільні чіткі гучні монологи, звернені до порожніх стін.

 Майбутня зірка швидко подорослішала і рано почала приймати самостійні рішення. Одним із них було заміжжя з Джеймсом Едвардом Догерті, з яким Норма познайомилася у Van Nuys High School. Вона без роздумів кинула школу і стала жити у хлопця, який нічого не мав. Мерілін було 16.

У 1944 році, за два роки після весілля, Джеймс влаштувався працювати в торговий флот, а Норма пішла на авіаційний завод. Там красуню помітив армійський фотограф Девід Коновер. Він якраз шукав по американських заводах моделей для пропагандистських фото, які мали підтримувати бойовий дух солдатів. Незабаром обличчя Норми заполонило десятки журнальних обкладинок. Спочатку вона позувала за $5 на годину.

"Я не переживаю з приводу того, що мене вважають гламурною і сексуальною. Але думка про те, що з цим робити, змушує мене нервувати"

 Мерілін Монро, 1962 рік

Монро стала героїнею обкладинки першого номера журналу Playboy.

Своїм образом сексапільної білявки Мерілін Монро здебільшого зобов'язана Джону Хайду. 53-річний кіноагент, із яким у Норми зав'язався роман, не лише вигадав милозвучне ім'я Мерілін Монро (за іншою версією Монро поєднала прізвище своєї бабусі і ім'я бродвейської діви Мерілін Міллер, а й змусив зробити кілька невеликих пластичних операцій: підправити ніс, зробити виразнішою лінію щік і більш пухкими губи. Образ секс-символу був готовий після того, як Мерілін пофарбувала волосся у платиновий колір. Але головне, що зробив Хайд для Монро - умовив кіностудію "20th Century Fox" укласти з дівчиною контракт на 7 років. Її прийняли туди на посаду статистки, але за півтора року про Мерілін говорила вся країна. До того моменту, як Хайд помер від серцевого нападу, Мерілін вже не потрібно було опікувати. Вона робила все, що хотіла і як хотіла.

"Я ніколи не прагнула стати Мерілін - це просто сталося. Мерілін як вуаль, за якою ховається Норма Джин"

Мерілін Монро, 1960 рік

Перша серйозна роль Мерілін Монро в кіно дісталася їй у фільмі "Хористки" (1948). Через два роки на екран вийшли ще дві знаменні картини: "Асфальтові джунглі" (1950) і "Все про Єву" (1950). І якщо спочатку за кожний тиждень зйомок їй платили по $100, то, починаючи з фільму "Джентльмени віддають перевагу блондинкам" (1953), її гонорар зріс до тисячі. Згодом гонорари Монро стали обчислюватися мільйонами, власне, як і кількість залицяльників.

Тим часом Мерілін розійшлася з Догерті і в 1954 році вийшла заміж за легендарного бейсболіста Джо Ді Маджіо. Їх роман, який на той час тривав уже близько двох років, був дуже бурхливим і набув скандальної популярності. Неймовірно ревнивому американцеві італійського походження не подобалося, що Монро виставляє своє тіло на показ, і, за словами акторки, він часто бив її. Їх шлюб не протривав і року. Після подорожі на Схід Ді Маджіо залишився в Токіо, а Монро вирушила в Корею, щоб підтримати бойовий дух американських солдатів.

"Я справжня жінка і насолоджуюся цим"

 Мерілін Монро, 1952 рік

 Після виходу фільмів "Ніагара" (1953) і "Джентльмени віддають перевагу білявкам" (1953) за Мерілін Монро міцно утвердився статус зірки і секс-символу, а в "Мавпячому бізнесі" вона вперше з'явилася як платинова білявка.

"Спочатку я намагалася довести собі, що я особистість. А потім –переконати себе в тому, що я акторка"

 Мерілін Монро, 1962 рік

Деякі режисери, які знімали Мерілін, після скаржилися на те, що з нею насправді нестерпно було працювати. Акторка постійно плутала і забувала слова і завжди спізнювалася на зйомки. Часом потрібно було 20-40 дублів, аби зняти епізод.

Монро смачно готувала і любила це робити. "Починала я з імпровізацій, і лише пізніше купила книгу під назвою "Радості кулінарії". Я знаю, що багато людей вважають приготування їжі нудним заняттям, але мені це і справді приносить радість. А особливо добре у мене виходить здобна випічка", – ділилася акторка з журналістами. На думку журналу People, "вона була хорошим кухарем. Вона не могла просто так вийти пообідати, тому вона готувала". На аукціоні Крісті в 1999 році були продані дві її пошарпані кулінарні книги, з помітками на полях: видання 1951 року "The New Fannie Farmer Boston Cooking-School Cook Book "(універсальний підручник з приготування їжі) і 1953 року "Joy of Cooking".

Насправді Мерілін багато часу приділяла самоосвіті і читала досить багато книг. Її особиста бібліотека на момент смерті налічувала понад 400 томів. Смак акторки був досить різноманітним, серед авторів книг її бібліотеки були: Фрейд, Толстой, Достоєвський, Фіцджеральд, Камю, Джеймс Джойс та інші.

 У 1955 році Мерілін знялася в стрічці "Сім років бажання", яка стала знаменитою завдяки сцені з її сукнею. Епізод, коли через потік повітря з решітки вентиляційної системи Нью-Йоркського метро спідниця білого плісированого костюму головної героїні злітала вгору, зробив Мерілін секс-символом своєї епохи.

За рік акторка зареєструвала свій третій шлюб. Останнім її чоловіком став драматург Артур Міллер. Це був найтриваліший шлюб у житті Мерілін Монро: він тривав чотири з половиною роки. Акторка перейняла іудаїзм після одруження з Міллером. З ним Мерілін намагалася зачати дитину (вона дуже хотіла стати матір'ю), але у неї були викидні і позаматкова вагітність.

"Мені здається, я складена з наївності і комплексів, але лише зараз почала розуміти це"

Мерілін Монро, 1956 рік

 Відомо, що Монро завжди мріяла про розумного чоловіка, який зміг би заповнити її пробіл в освіті і стати наставником по життю. Однак за тиждень після весілля Міллер написав у своєму щоденнику: "Мені здається, що вона мала дитина, я її ненавиджу!". Пізніше Міллер говорив зовсім інші речі, називаючи Мерілін кошеням і висловлюючись на її адресу так: "Вона на сто відсотків жінка, найжіночніша з усіх жінок у світі". Але ніщо не врятувало їх шлюб – ні безмежна любов Мерілін, ні її повага до Артура. Він завжди вважав її просто дурненькою, а себе уявляв найрозумнішою людиною того часу.

Артур Міллер працював у своїй спальні, а вона пила шампанське і годинами слухала платівки Френка Сінатри.

У результаті акторка впала в стан глибокої депресії. Фільми з її участю обходилися продюсерам усе дорожче, оскільки Мерілін стала хронічно спізнюватися на зйомки або взагалі зривати їх, не з'являючись на майданчику. Страждаючи на безсоння, Мерілін почала вживати величезну кількість сильнодіючих заспокійливих. Міллер кілька разів врятував її від смерті, не давши їй отруїтися цими препаратами через випадкове передозування.

У лютому 1961 року Мерілін розлучилася з Артуром Міллером, її фільм "Неприкаяні" отримав погані відгуки критиків і перспективи кар'єри виглядали тьмяними. Згідно фактам, "вона залишилася вдома в своїй затемненій спальні, існуючи на снодійних пігулках і швидко знижуючи вагу". Тоді ж в лютому вона опинилася в психіатричній клініці Нью-Йорку.

"Приємно бути частиною фантазій, але ще краще, коли тебе люблять за те, яким ти є насправді"

Мерілін Монро, 1962 рік

Майже до кінця днів Мерілін підтримував саме другий чоловік Джо Ді Маджіо. Він витягав актрису депресії після розлучення з Артуром Міллером і визволяв з психлікарні. Тієї, де колись лежала її мати.

Мерілін Монро познайомилася з Джоном Кеннеді в 1961 році, коли він ще не був президентом. Довгий час їхні стосунки залишалися в секреті. Однак в травні 1962 року Монро мала їхати на зйомки фільму "Щось має трапитися" (1962), але замість цього сіла на приватний літак і полетіла в Нью-Йорк на день народження Джона Кеннеді. На святі вона, неймовірно сексуальна, хтивим млосним голосом проспівала: "Happy birthday, Mr. President". Після цього громадськість не сумнівалася в їх інтимному зв'язку.

Всупереч поширеним чуткам, немає ніяких фізичних доказів того, що у Мерілін був любовний зв'язок із Джоном Кеннеді.

Сукня, в якій Монро співала для Кеннеді, пішла з молотка за $ 4,8 млн.

"Я одягаюся для чоловіків. Жінки завжди дивляться на мій гардероб критично. І лише чоловіки можуть його по-справжньому оцінити"

Мерілін Монро, 1952 рік

Починаючи з 1954 року, Мерілін вела щоденник, в який записувала все, включаючи розмови з Джоном Кеннеді. Це не було таємницею, і незабаром ним зацікавилися люди президента. Кажуть, на цей щоденник поклали око і ФБР, і політичні опоненти Кеннеді, і навіть мафія. Після смерті Мерілін щоденник безслідно зник.

На сьогодні існує 5 версій причини смерті Монро:

1. Вбивство, вчинене спецслужбами за наказом братів Кеннеді, аби уникнути розголосу їх сексуальних зв'язків.

2. Вбивство, вчинене мафією.

3. Передозування наркотиків.

4. Самогубство.

5. Трагічна помилка психоаналітика Ральфа Грінсона, який наказав Мерілін прийняти хлоралгідрат незабаром після прийому нею нембутала.

Легенда за життя і легенда після смерті, Мерілін Монро прожила яскраве, але коротке і важке життя. Вона була втіленням спокуси і сама створила свою пишність. Не було ні помітної краси, ні вродженої грації, ні бездоганної фігури. Були неабиякі акторські здібності, фотогенічність, самоіронія і клубок комплексів... Вона зуміла перетворитися на секс-символ Америки, але в глибині душі бажала зовсім не цього. Потопаючи в розкоші і знаходячись під пильною увагою натовпів шанувальників, вона переживала глибоку трагедію через невдале особисте життя і марні спроби довести режисерам, що «красуня Мерилін» здатна не тільки демонструвати власні принади.

За книгами про життя і творчість легендарної Мерилін Монро, які є різноманітними за змістом та жанром, приходьте читати у відділ культури та мистецтв.