Неймовірний Адріано Челентано

Чудовий актор, телеведучий, громадський діяч і естрадний виконавець, на рахунку якого понад 600 пісень – це все про нього, про італійський феномен на ім’я Адріано Челентано. Свого часу він довів всьому світу, що, навіть маючи, м’яко кажучи, нестандартну зовнішність, можна досягнути слави і завоювати серця публіки своїм талантом. Жінки закохувалися в нього з першого погляду, але все своє життя знаменитий італієць присвятив обожнюваній дружині і матері їхніх трьох дітей Клаудії Морі, з якою актор заручився ще в 1964 році.

Адріано Челентано народився 6 січня 1938 року в північній частині Мілану, в робочому кварталі, в невеликому будиночку на вулиці Глюк. Його батьки, Леоніто і Джудітта, були бідними селянами з Апулії – південного регіону Італії. Адріано став п'ятою дитиною у батьків, на момент його народження матері були вже 44 роки. Коли влітку 1937 року Джудітта відчула погіршення здоров'я, вона довго не наважувалася піти до лікаря і вже подумки поставила на собі хрест, вважаючи, що захворіла лейкемією. Але медики приголомшили вже немолоду жінку - виявилось, вона чекала дитину. Джудітта була впевнена, що у неї станеться викидень, тому до появи малюка не готувалася. Проте пологи пройшли успішно. Хлопчик з'явився на світ 6 січня, а цей день в Італії називається днем відьми Бефани і вважається святом пустощів і витівок. І дійсно, як тільки немовля, підросло і почало самостійно ходити, в сім'ї Челентано забули про спокій. Своїми витівками хлопчик зводив з розуму весь квартал і отримав від невдоволених сусідів прізвиська "провокатор" і "босоногий землетрус". Але батьки крізь пальці дивилися на пустощі молодшого сина. Безпосередній, шумний і смішливий хлопчик був улюбленцем сім'ї.

У будинку Челентано увесь час звучала музика - діти вміли грати на гітарі і акордеоні, а старший син ще й чудово співав. Та маленького Адріано музика у той час мало цікавила. Він був завзятим забіякою і частенько разом з дворовими друзями влаштовував набіги на хлопченят з сусіднього кварталу. У 1943 році Адріано пішов в перший клас. Вчився він погано, часто ухилявся від занять. А незабаром сталася подія, що змусила домочадців замислитися - чи не захищає їх сина саме провидіння? У той жовтневий день малий Адріано, як завжди, прохав маму залишити його вдома, і жінка, що зазвичай не піддавалася на вмовляння, дозволила синові не йти до школи. Це було 20 жовтня 1943 року. Цього дня фашисти розбомбили багато будівель Мілана, включно зі школою, в якій вчився Адріано. Майже усі учні загинули під уламками. Хлопчикові нічого не сказали. Він не підозрював, яка трагедія сталася, і радів, що деякий час йому не потрібно ходити в ненависну школу.

У 1951 році батько Адріано помер. Вдова отримала невелику компенсацію, і сім'я переїхала в краще місце. Адріано дуже сумував за рідними місцями, крім того, йому довелося кинути школу і влаштуватися підмайстром до свого дядька, оскільки старший брат одружився і мав забезпечувати власну сім'ю, тож молодший залишився єдиним годувальником. Сім'я як і раніше жила бідно, і юнак перепробував немало професій: був сантехніком, кур'єром, точильником, помічником в друкарні. Нарешті, він влаштувався годинникарем і несподівано для себе виявився дуже вправним у цій справі. Джудітта ж мріяла, щоб син став розсудливим і почав пристойно заробляти, але…

В цей час Адріано почав цікавитися музикою - рок-н-ролом, "занесеним" в Італію переможцями Другої світової. Консервативна Італія не встояла перед джинсами, міні-спідницями і бадьорими звуками, які незабаром почали лунати з кожної закусочної. Челентано "захворів" новим жанром, а незабаром виявив у себе видатні вокальні здібності. Сталося це на танцмайданчику з живою музикою, куди Челентано навідувався кожні вихідні. Не надто привабливий хлопець не користувався успіхом у дівчат і боявся вийти потанцювати. Але одного разу друзі буквально виштовхали його на танцмайданчик і жартома попросили заспівати що-небудь з "цієї новомодньої музики". І Адріано, забувши про ніяковість, заспівав, та так, що увесь вечір довелося відбиватися від дівчат.

З тих пір Челентано почав виступати в нічних клубах, барах і інших розважальних закладах. Спочатку він виконував пісні Елвіса Преслі і американського співака Джері Лі Люіса, на якого до того ж був дуже схожий. Одного разу,навіть, взяв участь в конкурсі двійників Люіса, в якому зайняв перше місце і виграв грошовий приз 100 тисяч лір. Мама Адріано була, м'яко кажучи, не задоволена тим, що відбувалося з її сином. Проміняти стабільну професію годинникаря на вульгарний спів у вар'єте! Вона, за її словами, "навішувала стусанів" синові і його друзям, а одного разу, коли Адріано повернувся з нічного клубу з солідним гонораром за виступ, шпурнула гроші в обличчя сина. Але після фестивалю в концертному залі Palazzo del ghiaccio (перший великий концерт Челентано), на який молодий співак відправився з температурою під сорок і зірвав шквал оплесків, вона змінила думку.

До 1954 року Адріано вже почав писати власні пісні, а в 1955 на фестивалі бугі-вугі познайомився з колоритним музичним тріо "RockBoys". Вони подорожували по країні, виступаючи в нічних клубах, але у них не було вокаліста. Ніхто з них не знав англійської, та і співати не умів. Знайомство з Челентано стало подарунком долі для обох сторін. Тріо перетворилося на квартет. У травні 1957 року Rock Boys взяли участь в конкурсі рок-н-ролу, що проходив в Міланському Палаці спорту. Більшість  учасників конкурсу виконували перед жюрі пісні відомих американських виконавців, але група Челентано вирішила виконати свою власну пісню. Що дуже сподобалася глядачам і жюрі, і у результаті колектив отримав перемогу в конкурсі. Влітку 1958 року Челентано отримав перемогу на фестивалі легкої музики, що проходив в місті Анкона. У 1960 році він підписав контракт з німецькою звукозаписною компанією "Jolly", яка випустила його перший альбом. Після цього Челентано призвали до армії, а в лютому 1961 року він взяв участь у фестивалі музики в Сан-Ремо, для чого йому довелося отримати дозвіл міністра оборони. На фестивалі Адріано виконав пісню "24 000 поцілунків"  і зайняв друге місце. Пісня швидко посіла верхні сходинки хіт-парадів і впродовж декількох тижнів булла розпродана накладом більше 500 тисячкопій. Після такого успіху Челентано сміливо розірвав контракт з компанією "Jolly" і створив власну компанію звукозапису під назвою "Clan Celentano". У 1962 році вийшла його перша платівка під цим лейблом "Non mi dir", наклад якої склав більше мільйона копій. У тому ж році співак отримав перемогу в конкурсі Cantagiro, виконавши пісню "Ти далеко від мене", та відправився в гастрольний тур по Франції та Іспанії. У 1966 році Адріано знову виступив на музичному фестивалі в місті Сан-Ремо, виконавши свою першу соціально-політичну автобіографічну пісню "Хлопець з вулиці Глюк". Пісня про долю простого хлопця впродовж декількох місяців була на верхніх рядках італійських хіт-парадів, а згодом навіть була включена в шкільні підручники.

У 1968 році вийшов другий альбом під лейблом Clan Celentano.  Пісня "Azzurro" з цього альбому стала однією з найвідоміших в творчості Челентано. Слова для неї написав італійський поет Віто Паллавічіні, а музику - відомий композитор Паоло Конте. У 1970 році Челентано разом вже  зі своєю дружиною Клаудією Морі в черговий раз взяв участь у фестивалі в Сан-Ремо, вони разом виконали пісню "Хто не працює, той не займається любов'ю" і отримали впевнену перемогу. Деякий час цей музичний конкурс можна було називати конкурсом імені Адріано Челентано - настільки він затьмарював інших учасників.

У 2007 році вийшов 40-й за рахунком альбом співака, який впродовж двох місяців став платиновим. У лютому 2012 року після довгої перерви Челентано знову став учасником фестивалю в Сан-Ремо, чим створив фурор. У жовтні 2012 року відбувся концерт Челентано в амфітеатрі Верони. Квитки на концерт почали продавати за три місяці за символічною ціною в 1 Євро, і впродовж декількох годин вони були розкуплені.

Окрім музики Челентано відомий як кіноактор, за свою кар'єру він знявся в 41 фільмі. Уперше він з'явився на екранах в 1959 році в музичній комедії "Хлопці і музичний автомат". Наступного року він з'явився в епізодичній ролі в драмі Федерико Фелліні "Солодке життя". Першою режисерською роботою Челентано став фільм "Суперпограбування в Мілані" 1965 року, де він знявся в головній ролі разом зі своєю дружиною Клаудією Морі. В 1975 році вийшла комедія "Поквапся, поки не повернулася дружина", в якій Челентано виступив в ролі режисера, сценариста, композитора і монтажера. У цьому фільмі знялися дружина Челентано та їх троє дітей. Картина була номінована на Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю, у тому числі за кращу чоловічу роль.

Завдяки співпраці з італійськими комедіографами і сценаристами Кастеллано і Піполо з'явилися такі блискучі комедії за участю Челентано, як "Приборкання норовливого" (1980) і "Шалено закоханий" (1981) з Орнеллою Муті, "Туз" (1981), "Буркотун" (1986). Були відзначені преміями і досі улюблені глядачами ролі Адріано в кримінальних комедіях "Блеф" (1976), "Оксамитові ручки" (1979) і музичній комедії "Бінго-бонго" (1982). Остання роль Челентано - це Фуріо у фільмі "Джекпот" (1992).

Окрему увагу заслуговує особисте життя актора, адже це справжня історія кохання, яка пережила багато різних випробувань. Стосунки Клаудії та Адріано, яких називають найкрасивішою і найміцнішою парою в Італії, почалися в 1963 році, на зйомках фільму "Якийсь дивний тип", де Челентано грав головну роль разом з актрисою Клаудією Морі. Партнерка з першого погляду підкорила серце Челентано, але сам він спершу не справив враження на красуню. Адже та була розпещена чоловічою увагою, а сценічний образ Челентано здавався їй занадто пихатим. Артист зробив декілька спроб зачарувати Морі, але кожного разу зустрічав холодну відмову. Допоміг випадок: одного разу в знімальному павільйоні Клаудії з її вини сталося коротке замикання, розбилася лампочка, і друзки, що розлетілися, поранили обличчя Челентано. В якості жесту вибачення вона погодилася сходити з ним на побачення. Пізніше він запросив дівчину на свій концерт і там, в повному залі, публічно признався їй в коханні.14 липня 1964 року, о 3 годині ночі, щоб уникнути  уваги папарацці, Адріано Челентано і Клаудія Морі повінчалися. Заради чоловіка дівчина кинула кар'єру, присвятила себе сім'ї і стала виконавчим директором компанії Clan Celentano. Нещодавно вони відсвяткували золоте весілля і досі щасливі в шлюбі . У пари троє дітей. Син Джакомо по професії дизайнер, хоча займається музикою. У 2006 році у Джакомо народився син Самуеле, поки єдиний онук Челентано. Старша дочка Розіта теж співачка, а дочка Розалинда - співачка і актриса. Сам Адріано, незважаючи на солідний вік, а сьогодні він святкує свій 83 день народження, як і раніше веде активний спосіб життя, дає концерти, пише пісні і випускає альбоми, а у вільний від роботи час живе на своїй віллі з сім'єю в 100 кілометрах від Мілану.