Українське традиційне вбрання, автентичні зразки якого збереглися до нашого часу в музейних збірках та приватних колекціях, розкриває творчий хист народних майстрів та майстринь, їх прагнення до краси, вміння надати вжитковим речам глибокого мистецького змісту, а також засвідчує нерозривний світоглядний зв’язок з довколишнім світом природи – землею і небом. Органічним доповненням ансамблю вбрання були прикраси, які організовували усі засоби декоративного оформлення, окремих компонентів вбрання у гармонійну єдність, надавали художньої виразності та композиційної завершеності, концентрували в собі унікальну орнаментальну енергію у якій виявляє себе національна етнічна традиція.
Відомі етнографи зі Львова, академік НАН України Галина Стельмащук і старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Ганна Врочинська, розповідають про те, як з розвитком технологій розвивались і змінювались принципи виготовлення традиційних прикрас українців, які мали не тільки художньо-естетичний сенс, але і зберігали своєрідний культурний код нації. Цікаво, що прикрасами користувались не тільки переважно жінки, але й для чоловіків здавна існували власні традиції і системи визначених символів для позначення за допомогою прикрас в одязі, головних уборах, зброї тощо їхнього місця і становища в суспільстві.
Немає коментарів:
Дописати коментар