Сальвадор Далі – дивак чи геній?

«Сюрреалізм - це я!» - так сказав про себе Сальвадор Далі. Його картини не забуваються, не передаються, красиві, приголомшливі, нереальні та сповнені сновидінь. Його називали генієм, божевільним, диваком і підкаблучником. Багато в чому своєю творчістю він зобов’язаний своїй коханій з російським корінням - прекрасній Ґалі, яку він зображував на багатьох своїх полотнах. Такий вже був великий Сальвадор Далі.

Сальвадор Далі - каталонський живописець, гравер, скульптор, режисер, письменник. Один з найвідоміших представників сюрреалізму. Його особистість донині приковує до себе пильну увагу.

Сьогодні, 11 травня, митцю, який скромно називав себе генієм, виповнилося б 116 років. З цієї нагоди ми зібрали для вас цікаві факти з життя Сальвадора Далі.

Немає байдужих людей до його творчості. Його картини або заворожують або зовсім не сприймаються. Нестримна фантазія, сумісність несумісного, яскраві соковиті мазки, гротескові образи. Фантасмагорія його картин вражає і викликає непідробні емоції.

У Сальвадора Далі був старший брат, який помер від менінгіту. Зневірені батьки знайшли розраду в народженні Сальвадора, пізніше сказавши йому, що він - реінкарнація свого старшого брата.

Сальвадор Далі свій талант почав проявляти ще в ранньому дитинстві. Будучи неслухняною дитиною, він постійно привертав до себе увагу. Істерики, капризи, ексцентричні витівки... Перебувати поруч з ним було непросто. Але батьки шалено любили сина, прощали йому всі його провини, навіть найогидніші. У той же час Далі дуже любив малювати і проводив багато часу за улюбленим заняттям.

Свою першу картину він намалював у 10 років і стало зрозуміло - зростає геній. Поєднання ексцентричного характеру і художніх нахилів - результат, який ми бачимо в картинах художника.

В юності Сальвадор Далі захопився ідеями анархізму. Став вивчати французьку школу живопису - футуризм, кубізм, фовізм, символізм. Намагався працювати в манері авторів цих шкіл. Вивчав також класичну школу живопису. В цей же час почав займатися публіцистикою, в основному, в жанрі есе.

Величезну роль в житті талановитого художника зіграла його дружина Ґала (Олена Дьяконова). Вона була фізичною і духовною музою для його картин. Сальвадор обожнював свою Ґалу, вона - захоплювалася його талантом.

Пробував себе Далі і в кінематографі. Брав участь в зйомках фільму «Андалузький пес», де був автором сценарію. Завдяки талановитому монтажу картини, вона викликала асоціації гротескового абсурду, що так властиво художнику. Пізніше була ще одна картина - «Золотий вік».

А такі символи в картинах, як стікаючий годинник, диван-губи, телефон-омар, слони на височенних тонких ногах - тільки підкреслюють сюрреалістичну фантазію художника.

 

Намагаючись переконати глядачів у реальності маревного світу, Сальвадор Далі в кожній своїй картині зіштовхує і об'єднує несумісні образи, фігури і поняття.

Крім живопису художник займається і сюрреалістичними об'єктами. Він виготовляє свої «скульптури» з буденних речей і матеріалів, але подача їх глядачеві відбувається в абсолютно гротесковому вигляді. Піджак, вишитий склянками, гіпсові муляжі, розфарбовані божевільними квітами і перетягнуті мотузками. Далі цікаво маніпулює звичайними предметами, створюючи незвичайні об'єкти.

Пробує себе художник і в модній на ті часи «атомній» темі. Ця тема присутня у нього в картині, де він зобразив свою Ґалу. Також він намагався створити інститут, в якому було б можливо вивчення впливу атомної бомби на мистецтво в цілому.

Найвідоміші картини Далі

«Постійність пам’яті» (1931)

Далі говорив, що картина «Постійність пам’яті» народилася після того, як він побачив сир, що плавиться на гарячому тості. Він намагався зобразити нелінійність часу, його плинність і безповоротність. Під час написання картини Далі скаржився на головний біль, і він відобразився на полотні у вигляді сплячої голови.

Саме ця мініатюрна картина стала найзнаменитішою серед шедеврів Далі та одна з 20 найвідоміших картин світу. Він любив цю свою роботу, багато говорив про неї і дуже нею пишався. Ґала говорила про це полотно, що побачивши його хоч раз, більше його не забудеш.

«Жіноча фігура біля вікна» (1925)

Під час навчання у Королівській Акaдемії, яку він так і не закінчив, Далі створює приголомшливе полотно «Жіноча фігура біля вікна». Моделлю стала сестра митця Анна Марія. Це - найбільш значуща робота того періоду, виконана в стилі реалізму. Помітний вплив на автора робіт знаменитих реалістів кінця XIX - початку XX століття. Жінка, що стоїть до глядача спиною, вдивляється в нескінченну гладь моря. Гра світла і тіні прекрасно передає форми жіночого тіла, а пейзаж за вікном і інтер’єр кімнати ніби існують самі по собі в різних реальностях. Манера автора вже стає неповторною. Це - перший шедевр Далі.

«Таємна вечеря» (1955)

Бyдучи справжнім і темпеpаментним іспанським католиком, Далі використовував тексти Євангелія для відтворення у своїx полотнах нових ідей, форм і нового змісту. Картина «Таємна вечеря» візуально схожа на фреску, її композиція строго симетрична. Ті ж пози Христа і його учнів, ті ж жести, але від цього полотна зовсім інше враження. Перед глядачем відтворений інтер’єр зі скляним дахом і стінами, швидше схожий на будівлю майбутнього. За величезними вікнами - неживий пейзаж, над яким розпростерті Божественні обійми. Центральна фігура Христа дуже жива, незважаючи на те, що вона прозора і крізь неї проглядається пейзаж. На противагу прозорості і наповненій Святим Духом суті Христа, його учні зображені звичайними людьми. Вони схилили голови, слухаючи проповідь. Жестами рук Христос нібито говорить глядачеві, що він є син Божий.

Сальвадор Далі був не лише геніальним художником, а й винахідником. Багато його винаходів втілені в реальності, попри те, що первинний задум здавався абсолютно божевільним. Далі писав: «Все мною винайдене, втілилося в життя - але не мною і настільки бездарно, що й сказати не можна».

Ось деякі з винаходів:

Спектральні окуляри-калейдоскоп, що змінюють дійсність. Це Далі придумав їх для автотуристів у випадку, якщо пейзаж наводить нудьгу.

Туфлі на ресорах, щоб насолоджуватися ходьбою.    

Грим, що приховує тіні. Далі дійсно з ним експериментував, ретельно вивчаючи склад, яким користуються японські гейші.

Фотомаски для репортерів.

Пластикове крісло, що застигає у відповідно до фігури господаря.

Сукні з різноманітними анатомічними накладками, сконструйованими з точних розрахунків і в повній відповідності з ідеалом жіночої краси, народженим чоловічою еротичною уявою. Мабуть, єдиною не зовсім звичайною деталлю суконь Далі є додаткові груди, які потрібно причіплювати до спини. Далі вважав, що вони повинні були зробити переворот в моді.

Накладні нігті з маленьким дзеркальцем у кожному з них.

Прозорий манекен, всередину якого наливають воду і запускають рибок.

У 1969 році Сальвадор Далі створив логотип карамелі «Чупа Чупс» для Енріке Берната. Той звернувся до свого земляка Сальвадора Далі з проханням намалювати впізнаваний логотип. Геніальний художник взяв за основу тодішній логотип у формі жовтої квітки, але прибрав зображення самої карамелі та чорне обведення, додав світлішого відтінку і змінив шрифт.

Далеко не всім відомо, Сальвадор Далі встиг неабияк здивувати знавців ювелірної справи.

За ескізами Далі ювелір Карлос Алеманнія створив 37 ювелірних прикрас, ще два були створені вже після смерті художника. Всього в світі існує 39 ювелірних виробів за ескізами Сальвадора Далі. Починаючи з воєнного 1941 року, коли Далі живе і працює в США, компанія нью-йоркських ювелірів «Alemany & Ertman» втілює фантазії майстра в життя під його контролем. Одне за одним на світ з'являються твори мистецтва, «намальовані» дорогоцінними матеріалами.

Ескіз і брошка «Королівське серце» з пульсуючою серединою (1953 р) Золото, рубіни, сапфіри, смарагди, аквамарини, хризоліт, аметист, гранати, діаманти Вінценосній особі присвячена й брошка «Королівське серце» (1953 р), виконана на честь правління Єлизавети II (ідею шедевра Сальвадору підказала Ґала). У штучці об'єднані 46 рубінів, 42 діаманти і 4 смарагди, але головна її «родзинка» - рухливий центр. Завдяки особливому механізму внутрішня частина виробу пульсує, немов жива!

Не менш відома брошка «Око часу». У центрі ока з платини та діамантів переливається блакитний емалевий циферблат годинника. В куточку видно рубін, від якого тягнеться алмазна сльоза. Композиція уособлює невблаганний плин днів, від якого не сховатися - око бачить сьогодення, минуле та майбутнє. Копію аксесуара носила Софія Грецька, королева Іспанії.

Театр-музей Сальвадора Далі (Фігерас, Іспанія) - це місце must-see для усіх шанувальників творчості знаменитого іспанського художника-сюрреаліста. І не лише тому, що тут знаходиться основна частина його картин, а й навіть тіло Далі, яке поховали під плитою саме в цьому будинку. Дивує відвідувачів і незвичайний зовнішній вигляд музею, який вигадав і над яким десять років працював сам художник.

На сайті музею доступний віртуальний тур. Пройтися можна лише деякими виставковими залами, але це все одно вражає. «За допомогою цього віртуального візиту ми запрошуємо вас здійснити екскурсію деякими приміщеннями музею і побачити деякі вироби та предмети, виставлені там, за допомогою панорамних зображень. Однак пам’ятайте, що в театрі-музеї Далі є набагато більше», – заохочують до особистого візиту на сайті.

Більше про видатного художника у книгах відділу культури та мистецтв.