Кіно – це більше ніж розвага. Це
мистецтво, яке формує наше сприйняття світу, зберігає історію, створює культури
і надихає покоління. Від перших експериментів із рухомими зображеннями до
сучасних блокбастерів та артхаусних стрічок – кінематограф постійно змінювався,
і водночас залишався дзеркалом часу.
Для тих, хто хоче зрозуміти, як
народжуються фільми, як розвивався кінематограф, і хто стоїть за кадром, існує
цілий пласт літератури, яка робить цей світ доступним і захопливим. У цьому
блозі ми розповімо про п’ять особливих книг, що допомагають побачити кіно з
різних перспектив: від історії українського кінематографа до технічних
інновацій і візуальної магії кіноплакату.
Ці видання підходять як для
професіоналів – кінокритиків, студентів кіношкіл, дослідників, так і для
звичайних глядачів, які хочуть глибше зрозуміти процес створення фільмів і
контекст, у якому вони з’являються на екрані. Вони відкривають завісу історії,
показують, як культура, політика, технології та художнє бачення формують кіно,
і дозволяють поринути у світ, де кожен кадр має свою історію.
Отож, пропоную розглянути кожну книгу та
підкреслити її унікальні особливості і зрозуміти, чому вона варта уваги всіх,
хто любить кіно – незалежно від того, чи ви мрієте знімати фільми, чи просто
насолоджуєтесь переглядом на великому екрані.
Сергій
Тримбач «Кіно, народжене Україною: ілюстрована історія»
Ця
книга – не просто історія однієї кіностудії, а цілої культури. Сергій Тримбач,
відомий український кінокритик, кінознавець і сценарист, у своєму дослідженні
простежує шлях українського кіно від його витоків наприкінці XIX століття й аж
до сьогодення.
Автор
нагадує, що перші кінозйомки на українських землях відбулися не в Києві, а в
Одесі, а першим оператором документальних фільмів був харківський фотограф
Альфред Федецький. Далі читачі крок за кроком знайомляться з етапами
становлення кіноіндустрії, і зокрема з роботою Київської кіностудії імені
Олександра Довженка.
Особлива
цінність книги – у живих деталях. Тут можна знайти розповіді про режисерів і
акторів, які творили українське кіно – Сергія Параджанова, Івана Миколайчука,
Петра Ільченка та багатьох інших. Є й менш відомі факти, наприклад, про
містичні історії навколо створення фільму «Квітка на камені», який був
проклятий церквою, а під час зйомок трагічно загинула акторка Інна Бурдученко.
Книга
гарно ілюстрована фотографіями: кадри з фільмів, знімальні майданчики, портрети
митців. Це робить її не лише дослідницьким виданням, а й візуально привабливою
подорожжю для кожного, хто любить кіно.
Сергій
Тримбач – людина, яка присвятила своє життя вивченню й популяризації
українського кінематографа. Він є головою Національної спілки кінематографістів
України, автором численних публікацій і сценаріїв. У 2008 році був відзначений
Державною премією України імені Олександра Довженка.
«Кіно,
народжене Україною» – це книга для тих, хто хоче зрозуміти, як
розвивалося українське кіно, які події формували його долю і чому сьогодні ми
можемо говорити про справжнє його відродження.
Адам
Оллсач Бордмен «Ілюстрована історія кіно»
Ця книга –
справжній путівник для тих, хто хоче заглибитися у світ кінематографу і
зрозуміти, як народжуються фільми. Автор - американський художник і кінознавець
Адам Оллсач Бордмен, пропонує читачам поєднання наукового аналізу та яскравих
візуальних матеріалів.
«Ілюстрована
історія кіно» розкриває технічну і творчу сторону кіновиробництва. Тут ви
дізнаєтеся:
·
як змінювалася стилістика костюмів, гриму та
декорацій;
·
як розвивалися технології зйомки та функції
кінокамери;
·
які інновації та технічні відкриття вплинули на
розвиток кінематографа.
Книга поєднує
історію великих майстрів і комерційних студій з практичними прикладами
кінопроцесів. Бордмен розповідає не тільки про знамениті фільми і режисерів,
але й про тих, хто стоїть за кадром – операторів, дизайнерів, монтажерів,
художників по світлу.
Особливо
захопливою є частина, де автор ділиться власними спогадами: наприклад, як його
перший похід у кіно на показ «Імперія завдає удару у відповідь» 1997 року
відкрив для нього світ великих кінопристроїв і технічних таємниць. Цей досвід
надихнув його дослідити кіновиробництво від основоположників кінематографа до
сучасних блокбастерів.
Книга насичена
ілюстраціями, схемами та фотографіями, які роблять навіть складні технічні
моменти легкими для сприйняття. Вона допомагає побачити кіно не тільки як
розвагу, а як систему мистецтва і науки, де кожен кадр створюється завдяки
майстерності численних спеціалістів.
«Ілюстрована
історія кіно» – ідеальна для студентів кіношколи, кінокритиків, любителів
фільмів і всіх, хто хоче зрозуміти, як працює магія кіно. Бордмен робить
доступним і захопливим процес створення фільмів, показуючи, що кінематограф –
це завжди поєднання творчості, техніки і людської майстерності.
Едвард Росс «Кіношно»
Ця книжка –
справжня знахідка для тих, хто любить кіно і хоче зрозуміти його глибше. Автор,
британський художник і культурний критик Едвард Росс, обрав незвичний формат:
він розповідає про історію кінематографа у вигляді графічного роману (коміксу).
Завдяки цьому складні процеси і теорії стають зрозумілими та навіть захопливими
для найширшої аудиторії.
У «Кіношно»
Росс проводить читача у своєрідну мандрівку кінематографом – від перших
експериментів братів Люм’єр і Жоржа Мельєса до сучасних блокбастерів і
новаторських артхаусних стрічок. У центрі його уваги – не тільки відомі
режисери чи актори, але й приховані механізми кіно:
·
як працюють декорації, костюми і монтаж;
·
чому цензура в різні епохи змінювала вигляд
фільмів;
·
як кінематограф відображає суспільство та впливає
на наші уявлення про світ.
Особливо
цікаво, що Росс не уникає і гострих тем: він пише про політичний і соціальний
вимір кіно, про репрезентацію жінок та меншин, про взаємодію глядача і великого
екрана.
Форма коміксу
надає «Кіношно» особливої легкості: деякі схеми, які в академічних книжках
виглядали б громіздко, тут пояснені за допомогою ілюстрацій, і тому
сприймаються на одному подиху.
Едвард Росс
уже відомий своїми графічними есеями на тему культури, а «Кіношно» стало його
найуспішнішою працею. Видання отримало схвальні відгуки критиків за вдале
поєднання науковості й художності, а також за візуальну виразність.
«Кіношно» – це
книжка, яка однаково сподобається і студентам кіномистецтва, і тим, хто просто
любить хороші фільми. Вона відкриває завісу таємниць кінематографа, залишаючи
після себе відчуття, що кожен фільм – це більше, ніж просто розвага.
Людмила
Гутник «Український кіноплакат 1947–1994 років»
Це видання – унікальний науково-мистецький каталог, який відкриває для читача цілий світ
українського кіноплакату у другій половині XX століття. Авторка,
мистецтвознавиця Людмила Гутник, вперше систематизувала великий масив
українських кіноплакатів, що охоплює період від 1947 до 1994 року.У книзі
представлено понад 3400 назв фільмів та 365 кольорових плакатів, більшість з
яких демонструються читачам уперше. Це дає змогу не тільки оцінити естетику
плаката, а й зрозуміти культурний і соціальний контекст кожного фільму.
Особливість
каталогу полягає в його структурі:
·
вступне слово кінознавця Сергія Тримбача
«Кіноплакат у дзеркалі часу»,
·
вступна стаття автора «Графічний літопис історії
кіно»,
·
сам каталог плакатів,
·
довідково-пошукові апарати: покажчик художників,
імен осіб, зображених на плакатах, та назви фільмів.
Книга
репрезентує творчість понад 250 українських художників, серед яких І. Суржер,
О. Ворона, В. Шостя, В. Подчекаєв, Ю. Агапов та багато інших. Вони не просто
створювали афіші, а втілювали образну сутність фільму, передавали атмосферу
епохи та часто зберігали національний стиль навіть у складних політичних
умовах.
За словами
експертів, каталог – це історичний документ, який дає можливість відчути дух
часу, побачити розвиток кіномистецтва і оцінити внесок художників у його
становлення. Окремо варто відзначити україномовність більшості плакатів, що
надає їм особливої культурної цінності.
«Український
кіноплакат 1947–1994 років» – це не лише каталог, а й справжній музей на
сторінках книги, який буде цікавий кінознавцям, мистецтвознавцям, студентам і
всім поціновувачам української культури та кіно.
Книга Любомира Госейка «Історія українського кінематографа. 1896–1995»(переклад з французької, Київ: KINO-КОЛО, 2005) є першим ґрунтовним
дослідженням, яке охоплює понад століття розвитку українського кіно. Це монографічна
праця, що відзначається системністю, об'єктивністю та відсутністю ідеологічних
спотворень, характерних для радянських кінознавчих робіт.
Ця книга є
першим системним і цілісним дослідженням історії українського кінематографа
його першого століття. Ця монографічна праця, що, на відміну від розвідок
радянських кінознавців, не містить кон’юнктурних замовчувань, ідеологічних та
політичних спотворень, призначена для кінофахівців, студентів та всіх, хто
цікавиться українським кінематографом і культурою.
Любомир
Госейко – французький кінознавець українського походження, член Французької
асоціації дослідження історії кіно та Національної спілки кінематографістів
України. Його підхід до дослідження українського кінематографа відзначається
об'єктивністю, глибиною аналізу та відсутністю ідеологічних спотворень, що
робить його працю важливим джерелом для розуміння еволюції українського кіно.
«Історія
українського кінематографа. 1896–1995» – це не лише наукове дослідження, а й
візуальна подорож через історію українського кіномистецтва. Видання є цінним
джерелом для дослідників, студентів, кінематографістів та всіх, хто цікавиться
історією українського кіно та культури. Його детальний аналіз та об'єктивний
підхід роблять книгу важливим ресурсом для розуміння еволюції кінематографа в
Україні.
